Мій досвід

Реалізація компетентісного підходу

на уроках

 природознавства та «Я у світі»

шляхом використання

 проектних технологій

        Проблемно-орієнтований аналіз діяльності

Відкриття народжуються там,

де закінчуються знання вчителя

 й  починається нове  знання учня
К.Федін

    Діти — «двигун» нашої епохи, нашого сьогодення.  І як ми приведемо його в дію, так він і  буде працювати весь свій робочий час. Як ми навчимо школярів здобувати знання самостійно, так вони і здобуватимуть і працюватимуть протягом свого життя. Головне — навчити, а ще краще — навчити вчитися,  знати,  де знайти відповіді на запитання.

     Як зацікавити дітей? Як зробити навчання цікавим, щоб діти успішно засвоїли навчальний матеріал? Ці питання завжди стояли переді мною. Коли зустрічаєшся  з очима дітей, які дивляться на тебе, хто з подивом, хто з цікавістю, а хто з недовірою, ти розумієш, що вони чекають, що ти їм скажеш, куди поведеш.

    Сучасний світ дуже динамічний і міняється настільки нестримно, що уміння орієнтуватися у різних інформаційних потоках, налагоджувати партнерські стосунки, творчо вирішувати поставлені завдання, проектувати кінцевий результат є нагальною потребою як дорослих, так і дітей. Ці та інші чинники зумовили необхідність оновлення Державного стандарту початкової загальної освіти, відповідно до якого  мета освітніх галузей природознавство та  суспільствознавство («Я у світі») полягає у формуванні ключових  компетентностей молодшого школяра. Одним з найефективніших шляхів реалізації компетентісного підходу, на мою думку, є  використанні проектної технології.

Теоретичним засадам проектних технологій присвячено праці   В.Гузєєва, Н.Кисельова, І.Колесникова, М.Морозова, О.Новикова, Л.Масол . Ученими досліджувалася, зокрема, проблема ролі методу проектів у контексті особистісно зорієнтованого навчання , його функцій, активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчих здібностей . 
      Технологію реалізації методу проектів у шкільній освіті як форми інноваційної діяльності відображено в наукових працях В.Беспалька, В.Бондаря, Л.Ващенко, Ю.Громика, Л.Даниленко, О.Коберника, Н.Масюко-вої, Б.Пальчевського, Г.Щедровицького, С.Ящука та інших. 

      Аналізуючи дослідження названих авторів, переконалась, що  використання проектних технологій  -   один із пріоритетних засобів формування ключових компетнтностей, а саморозвиток, самопроектування, компетентність, конкурентоспроможність особистості - основа нової парадигми освіти.

Чинними програмами з природознавсва та «Я у світі» визначено необхідність особистісного, компетентісного та діяльнісного  підходів у організації пізнавального процесу, що сприятиме формуванню соціальної, громадянської, загальнокультурної компетентностей. Моє ж завдання як учителя визначитись з шляхами реалізації цих завдань. Упроваджуючи  разом з тим інші сучасні технології (інтерактивні, колективного способу навчання, особисно орієнтовані), зрозуміла, що саме метод проектів у сучасній початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання. Якраз  у процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу), предметна природознавча компетентність – осо- бистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина-природа»  та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна)  компетентності.

Переконана, що мета природничо-наукової освіти в сучасній школі полягає у формуванні в учнів засобами навчальних предметів системи природничих знань та спроможності використовувати ці знання в соціалізації та творчої самореалізації особистості, створення уявлення про природничо-наукову картину світу, формування екологічного мислення й поведінки учня, виховання громадянина демократичного суспільства.  

                 Актуальність досвіду, практична значимість                                                                                                         Головною метою власної педагогічної діяльності я вважаю створення умов для творчого, інтелектуального, духовного розвитку життєвих компетентностей учнів, задоволення освітніх потреб особистості шляхом залучення її до активної пізнавальної діяльності, до свідомого пошуку, спостереження. Актуальність досвіду впровадження проектних технологій   полягає в тому, що  сучасній школі потрібні такі методи навчання, які:

• формували б активну, самостійну й ініціативну позицію учнів у навчанні;

• формували б не просто вміння, а компетенції, тобто вміння, безпосередньо пов'язані з досвідом їх застосування у практичній діяльності;

• були пріоритетно націлені на розвиток пізнавального інтересу учнів;

• реалізовували б принцип зв'язку навчання з життям.

     Такими я вважаю можливості проектних технології, які забезпечують реалізацію компетентісного підходу до процесу навчання. Сам же компетентнісний підхід реалізується  як оновлення змісту освіти у відповідь на мінливу соціально-економічну реальність і є в освіті пов'язаний з особистісно-орієнтованим і діяльнісним підходами, оскільки стосується особистості учня і може бути реалізованим і перевіреним тільки в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.

   Саме в проектній діяльності закладені умови для  результативного оволодіння надпредметними вміннями і навичками, формування активної ініціативної думаючої особистості. У сучасних умовах реалізація будь-якого проекту немислима без використання інформаційно - комунікаційних технологій, що дають можливість моделювання ситуацій, багатоваріантність вибору. Саме проектна технологія дає можливість створити найбільш сприятливі умови процесу навчання з метою підготовки кожного учня відчувати свої можливості, інтелектуальний потенціал  для досягнення певної цілі.

    Навчальний проект з точки зору учня - це можливість зробити щось цікаве самостійно, в групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і завдання, коли результат цієї діяльності - знайдений спосіб розв'язання проблеми - носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що досить важливо, цікавий і значимий для самих відкривачів .

    Компетентісний підхід на уроках природознавства та «Я у світі» - це не лише формування ключових компетентностей учнів , але й природознавчої компетентності – засвоєння інтегрованих знань про природу.

     Проектування  - це чудове дидактичний засіб для навчання проектуванню - вмінню знаходити вирішення різних проблем, які постійно виникають у житті людини, яка займає активну життєву позицію. Він дозволяє виховувати самостійну і відповідальну особистість, розвиває творчі задатки і розумові здібності - необхідні якості розвиненого інтелекту.

      Об’єктом моєї роботи є проектні технології, предметом  - методика та технологія їх використання для формування життєвих компетентностей школярів початкової школи на уроках  природознавства та «Я і світі».

    Практична значущість досвіду – забезпечити реалізацію вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, а також  всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності.

     Разом з тим не можу не зауважити, що використання проектної технології у початковій школі має свою специфіку і я намагаюсь її враховувати :

§  слід зосереджувати увагу на вікові та психологічні особливості учнів;

§  усі етапи проектної діяльності повинні контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало;

§  проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалими.

       Одним з найактуальніших залишається питання методичної грамотності та об’єктивності оцінювання роботи учнів у проекті, особливо, якщо він не індивідуальний, а парнй , груповий чи колективний. Не можу не погодитись з думкою щодо оцінювання  проектної діяльності «Краще п’ять разів похвалити без вагомих   підстав, ніж недоцінити реально зроблене». Разом з тим правильність оцінювання роботи валежно від особистісного внеску дитини та практичної значимості зробленого якраз і дозволяє формувати об’єктивну самооцінку.

Провідна  педагогіча ідея досвіду, її складові частини

Треба вчити не думок, а думати

Е.Кант

   Узагальнюючи здобуте у щоденній практичній діяльності, вважаю, що проектні технології на уроках природознавства та "Я у світі" у початкових класах дозволяють мені як учителю реалізувати наступні завдання:

    -  зробити навчання значимою частиною діяльності кожного  учня, адже      учень у цьому випадку не тільки той, якого навчають, але й дослідник, практик, експериментатор, він не пасивний, він бере активну участь в отриманні, нагромадженні й застосуванні знань;

   - інтегрувати знання учня з  різних  предметів, показати їхній взаємозв'язок;

           - розбудовувати творчі здібності кожного учня, оскільки учень сам вибирає форми й методи дослідження й фіксування результатів;

 - розвивати критичне мислення як одну з умов діяльнісного підходу до процессу пізнання, здатність пошуку відповідей на запитання й прийняття рішення;

 -  реалізувати потреби кожного учня у самовираженні й самореалізації, а також  потреби в спілкуванні;

 - диференціювати процес навчання, оскільки кожний учень може вибрати в проекті той рівень і той вид діяльності, який йому більш до душі або краще виходить;

 -  реалізувати ідеї компетентнісного  та особистісно орієнтованого підходів до навчання.

   У своїй роботі ставлю за мету сформувати навички проектної діяльності молодших  школярів на усіх етпах реалізації проекту. Зокрема, вважаю, що для діток , які стали новим колективом (вийшовши з коллективу сім’ї чи дитячого садка) важливо  навчитись працювати разом, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності,  відчувати себе членом команди, мати навички аналітичного погляду на інформацію,  бути здатним до адекватної самооцінки.

    Вважаю, що проектні технології допомагають максимально активізувати виховну складову мети  кожного уроку природознавства чи « Я у світі»,  адже формують узагальненні уявлення про світ , зокрема світ людей. Звичайно, проектні технології за потребою використовую і на уроках інших предметів, але природознавство та   «Я у світі» у першу чергу потребують дослідницького підходу, вміння орієнтуватись у величезній кількості інформації.

        Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів

 Організовуючи роботу учнів над навчальними проектами, основними вимогами  щодо використання  проектної технології вважаю  :

   -  наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми, яка потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення. Проблема ця буде  значущою відповідно до віку школярів , які поступово опановують майстерністю проектування.  Проблема ця  не може бути  спрямована на елементарне відтворення інформації. А щонайменш на її критичнее осмислення та аналіз.

    - практичну, теоретичну, пізнавальну цінність передбачуваних результатів. Учу дітей усвідомлено розуміти, що результат їхньої праці  має бути  значимим і важливим. У першу чергу це стосується проетів екологічного, волонтерського змісту. Разом з тим формую вміння

     -  самостійну (індивідуальну, парну, групову) діяльність учнів. У початковій школі реалізація цієї вимоги є однією з найскладніших, адже часто левову частку роботи прагнуть виконати батьки або дитина з батьками.

 Важливо, аби кожен доклав зусиль до кінцевого результату, а не відтворив відоме чи скористався чужою працею.

   - структурування змістовної частини проекту (із поетапними результатами). Учні ведуть щоденники  - нотатки проекту, у яких фіксують результат кожного з етапів .

    Прагну аби в жодному разі зроблене учнями не залишилось поза увагою і знайшло пізнавальне призначення на уроках. Наприклад, макет, виготовлений учнем під час роботи у проекті «Планети сонячної системи», розмістила у класі і використовую як наочність на уроках, а автори проекту розуміють, що результат їхньої праці діяльності корисний іншим учням і навіть учителеві (додаток 11 , с. 72) 

      Упровадження проектної технологій надає моїй діяльності як учителя нового значення: практикую виступати у ролі організатора самостійної, пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності учнів. Прагнення дитини до пізнання природне, зумовлене біологічно: вона приходить у світ з генетично визначеним бажанням його пізнати. Одержавши можливість проводити власні навчальні дослідження, дитина сама навчиться це робити. Та практика засвідчує, що жодного дослідження не проведе ні молодший школяр, ні учень середньої школи, ні старшокласник, якщо його цього спеціально не навчити. Метод проектів дає змогу робити це у ході дослідницького пошуку.

    На уроках природознавства та "Я у світі"  практикую дослідницькі, дослідницько - пошукові , інформаційно -  творчі та практично - прикладні проекти  (додаток 2).

      Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап. При плануванні на навчальний рік виділяю провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. ( додаток 6 ).Далі визначаю відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Але маю на увазі, що проект учня може перетворитися в реферат, а реферат просто "витягується" із Інтернету. Чіткість організації проектування визначаю конкретністю постановки мети, визначенням запланованих результатів, виясненням вихідних даних. Для цього пропоную учням алгоритм роботи ( додаток 4) Дуже ефективним є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказую необхідну і допоміжну література для самоосвіти, вимоги до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування. Організовую роботу таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

  "Природознавство та "Я у світі" дозволяють активно впроваджувати інтегративний підхід до проектної діяльності, що є також нагальною  потребою оновлення освітніх стандартів.

     На уроках природознавства у першому класі надаю перевагу індивідуальним проектам, а згодом -  парним та груповим . Звичайно, вибір форми залежить не лише від віку, а й від поставленного завдання.    Тематику проектів обираю залежно від ситуації та пізнавального досвіду учнів: запропоновану науковцями у навчальних програмах, пропоную учням сама , аналізуючи навчальну ситуацію або теми пропонують самі учні, враховуючи власні бажання. Тематика повинна сприяти поглибленню знань про тему, а разом із тим стимулювати творче мислення (додаток 6).

      Роботу у проекті розпочинаю з чітко сформульованої мети проекту, завдань та планування дій. Для цього застововую "мозкову атаку" або "коло ідей" .Так, готуючи учнів  до підготовки проектів за темою «Видатні  українці»  ( «Я у світі»,  3 клас) , пропоную визначитись  з такими ключовими моментами: «Що має вміщувати ваш проект, аби він відповідав визначенню «видатні» українці? Разом робимо висновок, що це докази особливої ролі цих людей в історії України (додаток 11).

    Обов’язково вчу покроково планувати проект, прописуючи конкретні дії з вказівкою термінів їх виконання . Наприклад, у проекті «Збережемо природу разом» ( додаток 1) учні, які готували дослідницькі проекти про тварин та рослини з Червоної книги, склали план підготовки проекту з кількох етапів: робота з літературою, отитування дорослих  про відомих їм тварин нашого краю, що потребують охорони, добирали матеріали для презентаційних буклетів (додаток 1.2.).

     Формую навички правильно добирати інформацію, її узагальнювати та систематизувати. Для цього учні ведуть уже зазначені вище «щоденники робочих нотаток». У у четвертому класі разом з учнями складаємо паспорт проекту за зразком  (додаток 3).

   Даю детальні рекомендації – пам’ятки щодо вибору форми представлення проекту: постер, виставка, презентація, альбом,колективне панно (додаток 5). Під час проведення інформаційно-дослідницького проекту з природознавства «Вода – це життя» разом з учнями визначили мету проекту та обрали групу, у якій працювали. Формуємо три групи «Науковці», «Дослідники», «Літературознавці». Група «Науковців» з’ясовувала, яке значення води в житті людини, навіщо вона рослинам і тваринам, де міститься вода в природі, чи важливе її місце  на планеті Земля. «Дослідники» знаходили інформацію яка буває вода, які її властивості. Досліджували приклади використання води в природі. Група «Літературознавців» підбирали вислови, прислів’я, прикмети пов’язані з водою, зробили добірку загадок про неї.  Кожна з них отримала список літератури для опрацювання, що полегшило учням при підготовці завдань проекту. Результатом проектної діяльності учнів стало створення групою «Дослідників»  альбому «Де міститься вода в природі?»;  «Науковців» -  доповіді «Планета Земля без води»;  «Літературознавців» -  презентації «Вода в казках, прислів’ях, приказках, віршах». Підсумок проекту провела на відкритому уроці природознавства, де кожна група презентувала результати своєї роботи.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання.

Наприклад. Дослідницький проект "Історія моєї школи " (4 клас).

Тема дослідження: Історія освіти селе Омеляна, школи у селі

 Актуальність. Знайомство з  історією школи – формування поваги до шкільних традицій

Об’єкт дослідження: розвиток школи у селі.

 Предмет дослідження: матеріали музею «Історія освіти села», спогади односельців

Мета проекту: сприяти формуванню  соціальної та полікультурної компетентностей .

Індивідуальні завдання

- З’ясувати етапи розвитку освіти у селі.

- Зробити опитування батьків, знайомих  щодо шкільних традицій, які їм запам’ятались.

 - Скласти окремий перелік найважливіших подій у історії школи у селі.

- Прочитати улюблені дитячі книги батьків. Визначити для себе один найкращий твір із маминого і татиного переліків книг.

- Виготовити рекламну листівку для однокласників "Дізнайся про традиції твоєї школи".

- Презентувати свою роботу в проекті.

Колективне завдання

- Організувати узагальнення інформації отриманої у ході дослідження

Методи дослідження: опитування, аналіз, порівняння, оцінювання, синтез.

 Прогнозований результат формування полікультурної та інформаційної компетентностей.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути журнал, альманах, виставка малюнків, свято, вистава, сценка тощо (додаток 11).

Наприклад, метою творчого проекту першокласників  “ Добра справа для природи ” є творча робота з батьками з виготовлення та фотофіксації факту розміщення у саду годівнички для зимуючих птахів. Учні повинні передати інформацію про реалізацію проекту засобами електронної пошти чи соціальних спільот. Кінцевий продукт проекту – фотовиставка  "Допомога пернатим" ( додаток 11).

Підчас підготовки до виховної години на тему «ишиванка – гордість українця» учні разом з батьками вишивають невеликі рушнички – обереги, які пізніше будуть передані воїнам АТО. Проте завдання учнів  - вмотивувати  зміст кожної деталі їхнього оберегу, відтворити власні відчуття під час його виготовлення (додаток 10).

Рольові, ігрові проекти. Ігровий проект передбачає виконання ігрових ролей у моделях - ситуаціях, що об’єднуються загальною ідеєю. Це можуть бути ролі історичних постатей, казкових героїв, персонажів літературних творів, соціальні або професійні ролі; можуть бути використані сюжети літературних творів, казок. Ігрові проекти можуть здійснюватися у формі уявної подорожі, конференції, симпозіуму, журналістського розслідування. Наприклад, пропоную у взяти участь у проекті

Інформаційні проекти спрямовані на збір даних про якийсь об'єкт або явище. Вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх органічною частиною.Наприклад, інформаційно – дослідницькі проект «Заповідники»  (додаток 1.2.)

Наприклад, інформаційний проект "Тварини" (збір інформації про особливості проживання і харчування тварин; кінцевий продукт – книга "Цікаво про тварин").

    Практичні (практико-орієнтовані) проекти  відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів кінцевого продукту. Так , добираючи цікаву інформацію про людей із важкими життєвими долями, учні підготували книгу «Вони не скорилися долі».

     Особливо уваги та методичної грамотності вимагає етап оцінювання проектної діяльності, адже пості намагаюсь уникнути заміни оцінювання пізнавальної значимості проету його естетичним рівне чи спосом презентації.На цьому етапі обовязково застосовую взаємооцінювання заключовими питаннями: Яка інформація булла цікавою? Що хотіли б почути ще? Над чим попрацює додатково ?.

    Проектні технології стали для мене та моїх учнів невід’ємним елементом позакласної роботи.Саме вони дозволяють розвивати соціальну, полікультурну компентності, формувати ціннісне ставлення до природи та життя людини (додаток 10 , с.52 - 60).

   Результати проектної діяльності учнів мають бути публічними.Організовую виставку  проектів учнів у класі. Роблю це за згодою учнів . Найпершими поціновувачами стають батьки, які відвідують школу.

  Реалізовувати проектні технології у початковій школі без допомоги батьків не можливо. Проте моє завдання як учителя підготувати батьків до такої співпраці. Адже тут завдання учителя полягає не лише у поясненні, що слід робити батькам, але й чого не варто. Роблю це через особисте спілкування, пропоную батькам пам’ятки ( додаток 7, с.50)

Результативність  досвіду

   Використовуючи проектну діяльність я переконалась, що учні краще почали аналізувати, зіставляти, виділяти головне, вміло застосовувати набуті навички на практиці, набули комунікативних навичок. У них підвищується інтерес учнів до процесу пізнання, сформувались компетентності саморозвитку й самоосвіти .

Проектна діяльність допомагає школярам удосконалювати інформаційну компетентність, адже вони уміють працювати з різними джерелами інформації, без чого уже не можна уявити себе у сучасному світі.

     Метод проектів на етапі презентації та й самої підготовки проекту найактивніше сприяє формуванню комунікативної компетентності. Діти  беруть участь у обговоренні проблеми, формуванні власної точки зору, слідкують за культурою мовлення, вчаться адекватно реагувати на об’єктивну критику.

    Проектна технологія дозволяє готувати учнів до життя у соціумі, де вони здійснюватимуть роботи у команді, співпрацюватимуть, формує їх  соціальну компетентність. Усвідомлюючи власний внесок у підготовку проекту, школярі вміють оцінити чужу працю,  розширюють кругозір.

      Учень, який працює з проектами, має бути більш пристосованим до життя, уміє планувати власну діяльність, орієнтується в різних джерелах інформації, співпрацює з однокласниками. Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості.

       Застосування методу проектів сааме  на уроках природознавства та «Я у світі» дозволяє учням формувати цілісну картину світу ,  який вони вивчають, відчути себе єдиним цілим з природою – началом усіх начал.

       Відвідуючи засідання психолого – педагогічного консиліуму з проблем адаптації п’ятикласників, який пройшов у нашому закладі, почула від класного керівника моїх тепер уже п’ятикласників, як легко справляються вони з підготовкою свят, концертів, колективних творчих справ, екологічних акцій: пропонують різні варіанти проведення, оперативно визначаються з тим, хто за що відповідатиме. Щоденно звітують про уже  зроблене і труднощі  у виконанні. Виявляють творчий підхід до презентації результатів. Вважаю, що почуте якнайкраще засвідчує результативність формування соціальної, комунікативної, інформаційної,  загальнокультурної компетентностей учнів у процесі їх роботи за проектною технологією.

       Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у певних справах і приносить задоволення учням, батькам і вчителю.

    

                         Бібліографія

1.Державний стандарт початкової загальної  освіти [Електронний ресурс]/Державні стандарти – Міністерство освіти і науки України//Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/state_standards/

2.Життєва компетентність особистості: Наук.-метод, посібник // За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. — К.: Богдана, 2003. — 520 є.

3.Морзе Н. Метод навчальних проектів … // Вісник програм шкільних обмінів. – Режим доступу: http://visnyk.iatp.org.ua/print;498/. –

4.Освітні технології: навч.-метод. Посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ед.; За е. ед.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256

5. Салтишева В . Метод проектів у початкових класах. – методичний посібник. 2009